"Філи" на кометі

Дослідження комети Чурюмова-Герасименко

або місія "Розетта"

Одіссея Розетти

12 листопада 2014 року о 17 год 35 хв київського часу космічний модуль «Філи» (Philae) здійснив посадку на ядро комети

67P/Чурюмова-Герасименко.

На Землі ми дізналися про результати цієї складної операції о 18 год 02 хв, по радіосигналу від «Філи», оскільки радіосигналу потрібен час, щоб подолати 500 мільйонів км від комети до нашої планети.

Посадка космічного апарата на поверхню небесного тіла — не така вже й легка справа. Упродовж космічної ери (розпочалася з 1957 р.) людство спромоглося посадити космічні зонди на поверхні шести тіл Сонячної системи — Місяця, Венери, Марса, Титана і двох астероїдів. На ядро комети, що рухається у 40 разів швидше, ніж куля, посадка в найближчу середу була першою в історії.

Модуль «Філи» від'єднався від космічного апарата «Розетта» на висоті 22 км над ядром комети. Далі він повільно упродовж 7 годин здійснював спуск на його поверхню. Далі «Філе»,згідно з планом, протягом двох днів виконає дослідження речовини ядра комети. Для цього його оснастили різноманітними приладами (навіть буровою установкою).

На світлині показано уявлення художника про розташування модуля «Філи» на поверхні ядра комети 67P / Чурюмова-Герасименко. Зображення з сайта ЄКА

Завдяки сучасним засобам комунікації (телебачення й Інтернет) маємо змогу спостерігати за цією подією прямо, тобто в реальному часі. Європейське космічне агентство 12 листопада з 17.00 вело пряму телевізійну трансляцію (http://www.esa.int/esatv/Television) завершального етапу посадки модуля «Філи». Окрім цього, пряму трансляцію здійснювала NASA.

Нагадаємо, що космічний апарат «Розетта» прибув до комети 67P / Чурюмова-Герасименко у серпні поточного року й буде супроводжувати її до літа наступного року. У липні 2015 р. комета пройде перигелій — найближчу до Сонця точку своєї орбіти.

Жовтень

Путівник зоряним небом

Жовтень

Південну ділянку зоряного неба прикрашають сузір’я Водолія й Козорога. Над Водолієм лежить голова крилатого коня Пегаса.

Квадрат Пегаса — найвиразніша частина цього сузір’я — міститься на південному сході. Обабіч нього лежать небесні Риби. Вздовж обрію простягнулося сузір’я Кита. На сході високо над обрієм піднялася Андромеда. Під нею лежить сузір’я Овна.

Південно-західну частину неба прикрашає Орел. Над ним лежить небесний Лебідь. Більша частина сузір’я Стрільця вже сховалася за горизонтом. Високо на заході — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до виднокола лежить Геркулес, праворуч і нижче якого — сузір’я Північної Корони. Змієносець міститься на обрії — нижня його частина лежить під горизонтом.

Вигляд південної частини зоряного неба у жовтні о 21 год київського часу на широті Києва

На півночі високо над обрієм лежить Цефей. Нижче — сузір’я Малої Ведмедиці з Полярною зорею. Велика Ведмедиця простягнула передні лапи над точкою півночі. Її хвіст спрямований на північний-захід. У цій ділянці неба високо над обрієм лежить голова Дракона. Над видноколом міститься Волопас, але Арктур, найяскравіша його зоря, вже за горизонтом.

Візничий лежить над північно-східним видноколом. Праворуч і нижче від нього — сузір’я Тельця з яскравою зорею Альдебаран. Над Візничим міститься Персей, а над ним — Кассіопея.